Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2015 року м. Київ справа № 800/12/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :

Пасічник С.С.,

Бутенка В.І.,

Заїки М.М.,

Іваненко Я.Л.,

Мойсюка М.І.,

за участю секретаря Лопушенко О.В.,

за участю представника позивачів ОСОБА_6.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до Президента України Порошенка Петра Олексійовича про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_7 та ОСОБА_8 звернулись до суду з позовом до Президента України Порошенка Петра Олексійовича, в якому просили:

- визнати протиправними дії Президента України, Голови РНБО України, Верховного Головнокомандуючого Збройних Сил України Порошенка П.О. в частині застосування незаконно створеного військового підрозділу - батальйону «Айдар» всупереч вимог чинної Конституції України, Закону України «Про боротьбу з тероризмом», Закону України «Про Збройні Сили України», Закону України «Про Оборону України» під час проведення антитерористичної операції в селищі міського типу Новосвітлівка Краснодонського району Луганської області в період з 13.08.2014р. до 01.09.2014р., що призвело до тяжких наслідків;

- визнати протиправною бездіяльність Президента України, гаранта Конституції України, Голови РНБО України, Верховного Головнокомандуючого Збройних Сил України в частині непроведення належного контролю за діяльністю суб'єктів боротьби з тероризмом у відповідності до вимог ст.30 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» з дотриманням чинної Конституції України;

- визнати протиправною бездіяльність Президента України як гаранта Конституції, Голови РНБО України, Верховного Головнокомандуючого Збройних Сил України в частині незастосування відповідних заходів щодо захисту позивачів від злочинних посягань командира незаконно створеного військового формування - батальйону «Айдар» ОСОБА_11 та підпорядкованого йому цього військового підрозділу;

- визнати протиправною бездіяльність Президента України як гаранта Конституції України, як Голови РНБО України, Верховного Головнокомандуючого Збройних Сил України в частині неприйняття відповідних заходів щодо припинення злочинної діяльності командира батальйону «Айдар» ОСОБА_11, незважаючи на те, що 28.08.2014р. ОСОБА_6, ОСОБА_12 та ОСОБА_7 звернулись з письмовими повідомленнями про злочинні дії ОСОБА_11 та підпорядкованого йому незаконного формування «Айдар»;

- визнати протиправною бездіяльність Президента України, гаранта Конституції України, Голови РНБО України, Верховного Головнокомандуючого Збройних Сил України в частині неприйняття рішення про проведення належного розслідування діяльності ОСОБА_11 та підпорядкованого йому незаконно створеного батальйону "Айдар", незважаючи на наявність письмових колективних заяв від ОСОБА_7, ОСОБА_8 від 28.08.2014р та від 25.09.2014р.;

- визнати протиправною бездіяльність Президента України, Голови РНБО України, Верховного Головнокомандуючого Збройних Сил України в частині нерозформування незаконно створеного батальйону "Айдар", незважаючи на численні скарги багатьох громадян, що постраждали від злочинної діяльності цього підрозділу, в тому числі заяв позивачів від 28.08.2014р., 25.09.2014р., 27.11.2014р. та від 15.12.2014р.;

- визнати протиправною бездіяльність Президента України, Голови РНБО України, Верховного Головнокомандуючого Збройних Сил України в частині незвільнення від виконання повноважень та неприйняття рішення про притягнення до юридичної відповідальності винних службових осіб Збройних Сил України, якими незаконно створено, а в подальшому дозволено приймати участь у проведенні антитерористичної операції батальйону "Айдар", який не є суб'єктом боротьби з тероризмом, у відповідності до Закону України "Про боротьбу з тероризмом" та якими тривалий час приховується злочинна діяльність ОСОБА_11 та створеного ним злочинного терористичного бандформування, незважаючи на наявність численних скарг мирних громадян України;

- зобов'язати Президента України, Голову РНБО України, Верховного Головнокомандуючого Збройних Сил України негайно прийняти рішення про розформування незаконно створеного військового підрозділу батальйону "Айдар", а також прийняти рішення про звільнення та притягнення до відповідальності службових осіб вищого складу Збройних Сил України, винних у незаконному створенні та незаконному застосуванні незаконного військового формування у проведенні антитерористичної операції в смт Новосвітлівка Краснодонського району Луганської області, починаючи з 13.08.2014р., незважаючи на те, що батальйон "Айдар" не є суб'єктом боротьби з тероризмом;

- зобов'язати Президента України як голову РНБО України, Верховного Головнокомандуючого Збройних Сил України негайно прийняти рішення про негайне притягнення до юридичної відповідальності командира незаконно створеного батальйону "Айдар" ОСОБА_11 та підпорядкованих йому членів батальйону "Айдар" у відповідності до чинного законодавства України;

- визнати протиправною бездіяльність Президента України Порошенка П.О. в частині нерозгляду ним заяв позивачів, заявлених 28.08.2014р., 25.09.2014р., 27.11.2014р. та 15.12.2014р. в порядку, передбаченому ст.ст.7,15,18,20 Закону України «Про звернення громадян», в тому числі нерозгляд заяв в присутності позивачів згідно зі ст.18 Закону України «Про звернення громадян»;

- зобов'язати Президента України негайно прийняти рішення про розгляд заяв позивачів, заявлених ними 28.08.2014р., 25.09.2014р., 27.11.2014р. та 15.12.2014р. на ім'я Президента України в порядку, передбаченому ст.ст.7,15,18,20 Закону України «Про звернення громадян», в присутності позивачів у відповідності до ст.18 Закону України «Про звернення громадян».

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що внаслідок протиправних дій батальйону «Айдар» під командуванням ОСОБА_11, їм завдано матеріальну та моральну шкоду в особливо великих розмірах, проте, Президентом України не було вчинено дій та не прийнято відповідних рішень, а отже допущено протиправну бездіяльність як гарантом Конституції України, Верховним головнокомандуючим Збройних Сил України, головою Ради національної безпеки і оборони України щодо припинення їх злочинних дій, проведення розслідування й притягнення до відповідальності, розформування батальйону, звільнення з лав Збройних Сил України ОСОБА_11 та інших осіб, винних у незаконному створенні та застосуванні зазначеного військового підрозділу, який не є суб'єктом боротьби з тероризмом, а також не розгляду адресованих йому заяв від 28.08.2014р., від 25.09.2014р., від 27.11.2014р., 15.12.2014р. з цих питань, у тому числі в присутності позивачів.

В судовому засіданні представник позивачів надав пояснення по суті позовних вимог.

На адресу суду від представника Президента України надійшли заперечення проти адміністративного позову, в яких останній, зазначивши про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, а також вказавши на те, що розгляд заяв позивачів здійснено у встановленому законодавством порядку, просив залишити позовні вимоги без задоволення й, крім того, здійснювати розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача та дослідивши докази у справі, суд вважає, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 102 Конституції України Президент України визначений главою держави, виступає від її імені, є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.

Статус Президента України як глави держави та право виступати від її імені - основне ціннісно-функціональне призначення Президента України, що зумовлює його функції - основні напрями діяльності, закріплені в ч.2 ст.102 Конституції України, які, у свою чергу, відбивають зміст конкретних повноважень Президента України, закріплених у ст.106 Конституцій України.

Так, за змістом ст.106 Конституції України серед інших повноважень Президента України зазначено, що він є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України; призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних Сил України, інших військових формувань; здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави; очолює Раду національної безпеки і оборони України; вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни та у разі збройної агресії проти України приймає рішення про використання Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань; приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України; приймає у разі необхідності рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошує у разі необхідності окремі місцевості України зонами надзвичайної екологічної ситуації - з наступним затвердженням цих рішень Верховною Радою України.

Зазначеною статтею Конституції України також передбачено, що Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України, видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України.

Отже, повноваження Президента України визначаються виключно Конституцією України й на нього не можуть покладатись додаткові права чи обов'язки, крім тих, що прямо передбачені нормами Основного Закону України, про що неодноразово наголошувалось й у рішеннях Конституційного Суду України від 10.04.2003р. №7-рп/2003, від 07.04.2004р. №9-рп/2004, від 16.05.2007р. №1-рп/2007, від 02.10.2008р. №19-рп/2008, від 08.10.2008р. №21-рп/2008.

Питання практичної реалізації наданого громадянам Конституцією України права на звернення до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, заявами або клопотаннями щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів чи скаргою про їх порушення визначаються Законом України "Про звернення громадян".

Так, відповідно до ст.5 цього Закону звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Згідно з ч.3 ст.7 вказаного Закону у разі, якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.

Зі змісту наведених норм вбачається, що звернення мають розглядати ті органи, до компетенції яких належать порушені в них питання.

Згідно з пунктом 28 частини 1 статті 106 Конституції України Президент України створює для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби.

Указом Президента України від 25.02.2010р. №265/2010 "Про першочергові заходи із забезпечення діяльності Президента України" створена Адміністрація Президента України.

Підпунктом 20 пункту 4 Положення про Адміністрацію Президента України, затвердженого Указом Президента України від 02.04.2010р. №504, визначено повноваження Адміністрації щодо організації розгляду звернень громадян, які надіслано на ім'я Президента України.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що саме до повноважень Адміністрації Президента України, а не Президента України, відноситься організація розгляду адресованих останньому заяв.

Як встановлено судом, позивачами на адресу Президента України надіслано заяви від 28.08.2014р., 25.09.2014р., 27.11.2014р. та 15.12.2014р. щодо питань, пов'язаних з діями бійців батальйону "Айдар".

Адміністрацією Президента України вказані заяви надіслано за належністю на розгляд до Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України та Служби безпеки України, про що свідчать супровідні листи від 29.08.2014р. за №22/041607-26П, від 26.09.2014р. за №22/047662-26П, від 01.12.2014р. за №22/061862-26П та від 16.12.2014р. за №22/100901-12П, які також надсилались позивачам. При цьому, в зазначених супровідних листах висловлено також прохання поінформувати заявників про результати розгляду звернень.

Таким чином, Адміністрацією Президента України вжито необхідні дії, спрямовані на організацію розгляду адресованих Президенту України заяв.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність у Президента України визначених законодавством підстав для вчинення певних дій, що вимагаються скаржниками, а отже й про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.159-163, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И Л А :

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до Президента України Порошенка Петра Олексійовича про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова підлягає перегляду Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Судді: Пасічник С.С.

Бутенко В.І.

Заїка М.М.

Іваненко Я.Л.

Мойсюк М.І.